МАТЕРІАЛИ 2017 РОКУ

5 июн. 2017 г.

 

Ю.Е.Тимофєєв голова СВБМ КНУБА, к.т.н., доцент  

   Мати… Матуся… Ненько… Скільки ласкавих імен придумав український народ для тієї великої жінки, яка надала кожному з нас життя! Це , майже цитата зі сценарію, як ніколи, була доречна, аби охарактеризувати зміст та атмосферу вистави, що відбулася 25.05.2017р. у головній читальній залі Київського національного університету будівництва та архітектури МОН України.Вистави, яка так і називалася «Рідна мати моя» і була присвячена Дню Матері.

    Створили цей захід добре знайомі нам персонажі, а саме: Служба волонтерства, благодійництва і милосердя КНУБА, бібліотека КНУБА, будівельний факультет, дві кафедри (політичних наук та українознавства), ДВНЗ «Київський коледж легкої промисловості» , шоу-театр «Крила Ангела», збірна КНУБА з танцювальної аеробіки. Крім того до них додався реабілітаційний центр «Родина» що спеціалізується на підтримці дітей с вадами психоневрологічної системи. Власне цей центр є нічим іншим як громадським об'єднанням батьків зазначених осіб. Зрозуміло що для всіх для них, і перш за все матерів, виховання таких непростих дітей є великим та неспростовним подвигом. На жаль,  достойної державної допомоги такі діти майже не отримують і все, що їм залишається, так це увага волонтерів та інших небайдужих людей.

     В той же час серед представників «Родини» є чимало талановитих особистостей. Дехто з них прийняли участь і у нашій виставі. Зокрема, вихованиця центру Олена Ставицька чудово виконала дві композиції («Моя Україна» та "Калини цвіт"), а волонтер організації Марія Барнова талановито погрузила глядачів в атмосферу запального східного танку. З теплими промовами до аудиторії звернулися директор бібліотеки університету Хілобоченко Наталя Іванівна так координатор центру Посівнич Олександра Тарасівна.

    Сама вистава розігрувалися учасниками «Крил Ангела» та збірної КНУБА з танцювальної аеробіки. Цей захід за сценарієм мав вигляд чарівного кафе, в якому відбуваються певні події. Режисером вистави знову стала студентка архітектурного факультету Анастасія Шуляк (ДАС-15), яка до того ж блискуче зіграла роль офіціантки Марини і неперевершено виконала дві композиції («Милий дім» на слова Сергія Козацького та спеціально написаний автором цих рядків кавер на пісню Гайтани «Діти світла»). Очевидним є її професійний прогрес і це не може не тішити. Суттєво зросли в акторській майстерності Злата Терзі , Іван Тачка та Олена Шевчук. Остання дуже лірично та по жіночому ніжно виконала відому пісню Олександра Морозова та Андрія Демиденка «Материн поріг». Нарівні з досвідченими акторами театру опинилася дебютанка колективу студентка будівельно-технологічного факультету Леся Снісаренко, у якої, до речі, в цей момент був день народження. Віталій Пастух спробував приміряти на себе обов'язки звукорежисера та піротехніка , з якими він впорався бездоганно.

      Окреме слово слід сказати про нашу «другу маму» Кармазіну Тамару Миколаївну. Те що вокальні номери віддавали професійністю та були на високому рівні – цілковито її заслуга. Не можна не сказати також, що наші ведучі актори Анастасія Пищик та Юрій Долгорук, які приймали участь у цій виставі, саме завдяки Тамарі Миколаївні незадовго до того потрапили на четвертий міжнародний фестиваль-конкурс дитячої та юнацької творчості «Світ у твоїх долонях», де посіли друге місце. Відтак, саме завдяки викладацькому досвіду зазначеного фахівця, рішучості та згуртованості театру «Крила Ангела», а так само таланту безпосередніх виконавців, наш університет здобув славу, яку не отримував вже багато років. Хоча обирати професійному журі, повірте, було з кого: склад учасників був дуже сильний, і у більшості з них в наявності кращі репетиційні умови, ніж у Насті із Юрою. Так що  для нас друге місце на такому заході рівнозначне перемозі.

   Але повернемося до вистави. Тема матері в ній була розкрита повністю, причому з різних боків: від матері, як живої людини, до образу України, як матері. Зрозуміло, що в такому контексті захід не міг обійтися без нашого давнього друга та поборника справжньої української культури Ігоря Петровича Якубовського, який ознайомив аудиторію з низкою своїх пісень. В тому числі серед них була композиція «Соняхи» , написана маестро спільно із доцентом кафедри основ архітектури та архітектурного проектування Сергієм Володимировичем Сьомкою (сценічне і’мя - Сергій Козацький). Чудове та проникливе виконання даного твору  здійснювалося вже згаданою Тамарою Миколаївною Кармазіною, рівно як і класична пісня ("Пісня про матір") на слова Бориса Олійника.

   На завершення можна сміливо констатувати, що ідея, яку театр виношував майже два роки, успішно реалізована. І реалізована, як завжди, нестандартно. Адже тема, до якої ми всі звикли, як до чогось інтимно-камерного, вперше в нашому закладі подавалася вголос та з елементами великого шоу.  Ці елементи включали в себе: і художнє задимлення сцени (працював димогенератор), і достатньо красиву та змістовну сценографію (респект і повага за це Лесі Снісаренко), і забійний  бітбокс (у виконанні дуету акторів театру- Іллі Лисенка та Іллі Твердуна), і весела сценка в стилі КВК (номер «Бюджетний відпочинок у Європі», запозичений з репертуару «Дизель-Студія» і перекладений на українську мову силами театру), і багато чого іншого. Всі вони лише додали куражу, перетворивши офіційно-пафосний, на перший погляд, захід в молодіжну подію справжнього мистецтва з національно-патріотичним, культурно-просвітницькии та соціально- благодійним змістом. Організатори вистави спромоглися на неможливе: в період коли в Україні йде запекла війна, подарувати людям майже казку, в якій бринить надія на світле майбуття.  А може це і не казка зовсім, може це і є те, чого завжди прагнула освідчена розумна людина незалежно від віку, статі, національності, тощо?  А ви як вважаете?

                                                                 02-03.06.2017р.

https://www.youtube.com/watch?v=8I7lfSSMPQk&index=29&list=PLqlOYGuieO9UUvpBPjYvEo1ipXVqdq9xx