14 авг. 2017 г.

ПЕРЕМОГА В ПРОМЕНЯХ ВЕСНИ (передрукування матеріалів 2015 року)

Ю.Е.Тимофєєвголова СВБМ КНУБА,  к.т.н.,доцент

Епіграф:

Когда пули свистят, и снаряды взрываются,

И в округе стоит чёрный дым.

Слезами своими мать обливается:

Возвращайся , сыночек , живым!

 

 

        Війна… Мов шаленим током відізвалася у свідомості наших дідів та прадідів ця подія багаторічної давнини. Тоді, в 41-му, переважно кожному з них не виповнилося і двадцяти. Що відчули вони коли  задля жаданої перемоги поруч вмирали їх бойові побратими?  Про що думали в час їх власної смерті, смерті заради життя? Ми про це не дізнаємося вже ніколи.

        У автора цих рядків до війни особливе ставлення. Мій двоюрідний дід Вітя (брат матері мого батька) був командиром підводки. Під час другої світової війни  його корабель потрапив під підводне бомбардування. Екіпаж вимушений був залишити свої бойові місця .Дід Вітя повинен був підійматися наверх останнім. Повинен, але з тих пір його ніхто не  бачив, ані живим, ані мертвим. У списках він і досі вважається таким, що загинув без вісті. Повоєнні пошуки ні до чого конкретного не призвели. Скоріше за все дід загинув серед хвиль океану. Загинув як мужній герой.

        Інший мій родич-рідний дядько по маминій лінії- на щастя вижив, хоча і був сильно контужений. Це не пройшло для нього даремно – він повністю перестав відчувати біль. Коли піднімався тиск, дядя Боря починав про щось здогадуватися тільки, якщо його починало заносити при ходьбі. Так він і жив все життя, балансуючи між цим світом і ризиком у будь-який момент опинитися на тому.

        Подібні історії є в багатьох сімях нашого багатостраждального народу. Тому , коли Служба волонтерства, благодійництва й милосердя КНУБА разом зі своїми постійними партнерами та друзями ( бібліотека КНУБА. шоу-театр КНУБА  Крила ангела, збірна КНУБА з танцювальної аеробіки ) приступила до організації концерту  Перемога у променях весни , вона ставила за мету нагадати молоді про подвиг її пращурів, а так само про органічний зв'язок  між причинами Другої світової війни та війни , яка ведеться зараз.  Мета в цьому була досягнута.

       Чи потрібні культурно-просвітницькі заходи, загалом, та на військово-патріотичну тематику, зокрема, сучасній молоді? Або поставимо питання інакше: приймають студенти участь в організації цих заходів за покликом душі чи на вимогу викладачів ( тому що так треба? Я впевнений, що у більшості випадків має місце все-таки перше .Учасники заходів Служби приходять на репетиції щотижня, їх ніхто за собою на аркані не тягне. Наш художній керівник, студентка першого курсу ПЦБ Анастасія Пищик навіть проігнорувала заради концерту свої особисті справи, а це багато про що каже. Одним словом,участь студентів в концертних заходах є свідомою. І це стосується не тільки наших досвідчених  акторів  (вже зазначена вище А.Пищик; ведучі артисти театру Е.Екакоро (Кенія), А.Кайтанюк, А.Мельник; артист театру В.Самойлов), але і дебютантів колективу (В. Білов, Є.Калюжна, І.Красовська). Всі вони достойно виступили 07.05.2015р. в гостинній читальній залі нашого університету. Як завжди на висоті були наші постійні співавтори та учасники Крил ангела : С.В. Козацький (Сьомка) ( його обробка бернесівських Лелек виконувалися на заході особливо інтимно та зворушливо) та І.П.Якубовський. Останній не тільки самостійно виконав три свої власні пісні, а й залучив до справи студентку Київської музичної академії  естрадного та циркового мистецтва ім. Утьосова чарівну та неповторну Надію Боднарук (з нею у маестро було ще дві пісні). А відтак театр поповнився ще однією неординарною особистістю, оскільки Надя, відчувши атмосферу концерту, по його закінченні подала офіційну заявку на вступ до колективу. Сподіваємося, це допоможе не тільки її власному саморозвитку, але й посприяє встановленню партнерських стосунків між нашими навчальними закладами.

      Дуже несподівану та динамічну програму показали під час заходу дівчата зі збірної КНУБА  з танцювальної аеробіки ( тренер –ст.викл. А.А.Бабінець, хореограф Н.Кухнюк). У їх виконанні глядач побачив дві хореографічні сценки – колективний Бурлеск  та індивідуальний  Сольний джаз. Крім того, збірна забезпечила танцювальне супроводження виступу Е.Екакоро, внаслідок чого номер останньої став більш рельєфним, більш самобутнім.

    На концерті Перемога у променях весни  піднімалися і більш глибинні прошарки вітчизняної культури, коріння яких сягають в далеку давнину. Це завдання реалізовував офіційний гість та вірний друг Служби – заслужений народний хор Будівельник ( директор- Л.С.Єланська,   художній керівник- 

В.І.Хорт , обидва-заслужені діячі культури).    Колектив виконав п'ять пісень   (Фронтові побратими"Поклонимось великим тим рокам"Бандурист Мамина коса  та "Віра, Надія, Любов) . Крім того, солістка хору Н.Крупська спільно зі своєю сестрою В.Яковенко  (зведений оркестр 101-ї  бригади Генштабу  ЗСУ) подарували глядачам ще дві композиції ( обробка Двох кольорів, Балада про синів). І врешті-решт не можна не згадати зірку університетської поезії професора Є.О.Рейцена, чиї глибоко патріотичні та змістовні вірші пролунали і на цьому вечорі.  Результатом концерту стала щира прониклива реакція аудиторії, невимушені сльози на очах деяких з глядачів ( в тому числі, увага (!!!), й студентів ). Взагалі рівень концерту був достатньо високим в чому пересвідчилися і проректор з навчальної та виховної роботи КНУБА   Д.О.Чернишов,    і директор   ЦКД   КНУБА  С.О. Шароградська, і голова студентського профкому КНУБА  О.Гаврилюк, а також в.о.голови РСС  КНУБА  С.Коваленко. А  відтак ми вдячні тим, хто  допомогав нам робити цей захід, а саме : директору бібліотеки КНУБА  чарівній Н.І. Хілобоченко, нашому досвідченому звукорежисеру Д.Пугачу, бригаді відеооператорів  та фотографів (В.Чахоян, Д.Швед., А.Лисоконь, С.Зубрицький), всім учасникам та глядачам концерту.   

            Окрему подяку слід нагадати людині , завдяки якій рівень заходу був ( у порівнянні з іншими заходами театру ) значно підвищений. Мова іде про досвідченого джазового музиканта Володимира Івановича Куриленка. Він не нав’язував (як це роблять деякі з офіційних керманичів культури) концепцію концерту, не вихолощував його зміст , не намагався грати перші ролі ( у багатьох наших кураторів  це лізе з усіх боків ). Але разом з тим , якось по-дружньому інтилегентно , м’яко , мимохідь він спромігся підняти майстерність акторів на якісно інший , вищий щабель , поділитися з ними своїм досвідом , передати їм щось таке , що пов’язано зі зворушливою любов’ю до Батьківщини, своєї професії , мистецтва , людей врешті-врешт. В його діях не було формалізма , в них був вогонь доброзичливості та креативу , а це видає в нього професіонала з великої літери. Майстер-класи, проведені Куриленком, були цікаві та пройшли на ура. Хотілося б, аби досвід співпраці з такою людиною перейняли від нас і інші університетські структури , чого, на жаль, зараз не спостерігається . Хотілося б, аби якість кінцевого продукту була вище за особисті амбіції , чого також щось не видно. Але можливо це тимчасово?...

 

 

                                                                         10.05.2015р.

https://youtu.be/ptaiVDyE1Xg