МАТЕРІАЛИ 2011 РОКУ

9 авг. 2017 г.

І. Геращенкова , головний редактор газетм "А+Б"

 Студенти Київського національного університету будівництва і архітекту ри 17 травня зустрічали гостей. До них завітали вчені Організації ветера нів України. Відбулася зустріч за "круглим столом" фронтовиків і молодо го покоління під егідою Всеукраїнської акції "Тих днів не змовкне слава".

   В актовому залі ми зустрілися з ветеранами війни, учасниками бойових дій, на грудях яких майоріли майже всі 9 орденів, заснованих під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. Це ордени "Вітчизняної війни"Суворова, якими нагороджували командирів за видатні заслуги в успішному керівництві бойовими операціями; Богдана Хмельницького – нагороджувалися офіцери, солдати, матроси, партизани, які відзначилися в боях за визволення радянської землі від німецько-фашистських загарбників. Студенти КНУБА побачили ветеранів, нагороджених вищим військовим орденом, заснованим 1943 року – "Перемога", який отримували особи вищого командного складу Радянської Армії за успішне проведення бойових операцій в масштабі одного чи кількох фронтів в результаті яких корінним чином змінювалась обстановка на користь Радянської Армії. Орден Слави також прикрашав груди колишніх рядових і сержантів Радянської армії, а в авіації і офіцерів в званні молодшого лейтенанта, які показали в боях за батьківщину подвиги хоробрості, мужності, безстрашності. Майоріли й орден "Червоної Зірки" та медалі "За перемогу над Японією""За бездоганну службу Батьківщині " та ін. Перелічувати бойові нагороди можна ще довго… майже всі гості несли на собі іконостас.

   До студентів завітали учасники бойових дій: Р.В. Рижкова, колишня партизанка-розвідниця, нині – Голова Комісії по роботі з молоддю Ради Організації ветеранів України, Ю.Г. Короткін, інвалід війни, контр-адмірал, нині – заступник голови Комітету ветеранів війни Організації ветеранів України; Ю.В Шиловцев, гвардії полковник у відставці, доктор наук, Голова центру захисту правди історії, учасника бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни; В. С. Клюй, колишній моряк-підводник,    нині –    доктор      аграрних      наук;   Т. Д. Шевченко, інвалід війни, полковник у відставці, нині – заступник голови Київської міської організації ветеранів; В.Ф.Римар, колишній партизан, ветеран війни; В.К.Пастухов, полковник у відставці, нині – Голова Ради ветеранів НАУ… Одним словом, ми зустрічали понад 25 гостей-фронтовиків.

    Викладачі, співробітники університету, хто брав участь в таких заходах ще 20 років тому, були дуже стурбовані широтою та міццю сценарію зустрічі.

    У своєму привітанні народний депутат України, Голова організації ветеранів Укра їни П.С.Цибенко сказав: "Сьогодні, в залі перед вами жива історія – фронтовики, наймолодшому з яких 84 роки! Ви почуєте живе слово…

     Історія України – не лише хроніка творення держави і боротьби за її існування, а й мільйонноіменний некрополь, де спочивають вічним сном сини і доньки нашого народу, які заради Батьківщини віддали найдорожче – своє життя. Якби ці люди не зламали хребет фашизму, то ми б з вами не жили зараз в цій країні.

     За роки окупації в Україні було вбито й замучено 4 мільйони цивільного населення і понад 1,3 мільйони військовополонених. Під час окупації з України примусово вивезено більше 2 мільйонів громадян на роботу до Німеччини. Концентраційні табори, влаштовані нацистами, по всій Європі (в Україні їх було 230) перетворилися на страхітливі "фабрики смерті". В Україні фашистські окупанти зруйнували і спалили 714 міст і селищ, понад 28 тис. сіл та 2 млн. будівель… Наш громадянський обов'язок – увічнити пам'ять усіх полеглих, зберегти всі меморіали та воєнно-історичні реліквії…"

    На зустрічі студенти, викладачі, співробітники університету переглянули документальний кінофільм "22 червня 1941". Його приніс В.О.Кудін -доктор філософських наук, професор Університету ім. Т.Шевченка, генералмайор у відставці. У фільмі показані оригінальні кінофотодокументи під час підписання Мюнхенської угоди. – Укладення пакту Молотова-Ріббентропа у Москві. Кінохроніка показує: 23 серпня 1939 рік – приліт до Москви міністра іноземних справ Німеччини Риббентропа. 1939 рік – вторгнення Німеччини на територію Польщі. 22 червня 1941 рік – солдати стріляють в мирних жителів, палаюче село, убиті жінки і діти… І нарешті – розбиті німецькі гармати, іде колона полонених німців…

    Оглянувши актовий зал під час демонстрації кінодокументалістики, можна було зрозуміти, як молодь сприймає такі заходи. Дехто дрімає, розмовляє, але більша частина глядачів зосереджені, дивляться з інтересом, переживаючи трагедію, яка сталася з рідною країною. До речі, проф. Кудін розповідав мені, що їздив на запрошення університетів Техасу, Міннесоти, Пенсільванії, де в лекціях перед студентами розповідав "Правду про війну СРСР проти Гітлера". Після цього американські студенти попросили професора ще прочитати їм курс "Історії культури".

   Фронтові пісні та власні вірші повернули колишніх солдатів у часи їх молодості. Перед учасниками бойових дій виступили учасники шоу-театру "Крила Ангела": доцент архітектурного факультету С.В.Сьомка, випускник цього ж факультету Сергій Головач, студентка ПЦБ Ольга Спусканюк. Переможець конкурсу пісень на тему афганської війни, член клубу    СТИХіЯ Олександр Бернацький заспівав власні пісні "Мужики" та "Тюльпани афганської війни", за що зал віддячив йому палкими аплодисментами.

   На сцені професор Ю.В Шиловцев, гвардії полковник у відставці, доктор наук. "Ми, ветерани, часто згадуємо війну. Ми не допустимо, щоб фальсифікували її історію. Скільки безневинних людей зазнали нечуваних тортур, знущань та принижень в численних концтаборах, тюрмах, на примусових роботах та пересильних пунктах! Тому, особливо вам, молоді, треба знати правду, як вистояв наш народ…"

  Далі виступили академік Академії аграрних наук В.С.Клюй, колишній партизан,   капітан   І    рангу    В.Ф.Римар,    інвалід війни,   контр-адмірал       Ю.Г. КороткінЮ.Й.Вільцов, Голова київської обласної організації "Нащадки Перемоги".

    Ветерани змогли передати студентам духовну силу захисників, їх любов, віру в перемогу, готовність віддати життя за свою Батьківщину. Розповідали про героїв, які загинули, обороняючи та визволяючи свою державу і народ.

    Вшануванням мужності і героїзму українського народу на фронтах Великої Вітчизняної були пронизані пісні, які виконували студенти - учасники шоу-театру "Крила Ангела": дует Д.Гадайчук – А.КоржоваІ.КотляроваА.НасоноваМ.Андрухів… На закінчення зустрічі випускник будівельного факультету Руслан Мельник та п'ятикурсниця Марічка Андрухів разом з гостями заспівали пісню "День Победы".  

   P.S.: Нещодавно в Верховній Раді України зареєстрували проект Постанови Верховної Ради України: "Про проголошення в Україні 2011 року Роком пам'яті загиблих у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років". Згідно нього 22 червня 2011 року Український народ спільно з народами – побратимами та світовим співтовариством відзначатиме найтрагічнішу дату в історії людства – 70 років від початку Великої Вітчизняної Війни 1941-1945 років.

9 авг. 2017 г.

Ю.Тимофеєв, голова служби волонтерства КНУБА, куратор РСС будфаку, доцент кафедри ОУБ  

    В актовій залі університету – ІV тур із серії концертів "Прокинься і співай". На відміну від попередніх, він динамічніший та жвавіший. Участь беруть постійні команди цієї серії концертів.

   Тема концерту – саундтреки до мультфільмів та дитячих картин. Були представлені цікаві номери, які мали хоча й не шалений успіх, але залишили після себе непогане враження. Серед них команда "Смереки" з піснею "Бяки буки" та її атмосферою веселого балагану, який добре вкладався в тональність концертної теми; виступ гурту "Алексира" (пісня "Пластилінова ворона") запам'ятався, насамперед, добре підібраними костюмами, втім деякий різнобій у діях виконавців дещо змазали загальну картину… Досить цікавим і вдалим було виконання гуртом "Романтики" пісні "I'm a believer", однак сама пісня не в'язалася з темою вечора. Виграшною позицією ще однієї команди "З пивом котить" – було органічне поєднання яскравих костюмів, непоганого вокалу з сміливим і неординарним включенням в тканину фольклору окремих сучасних мотивів (пісня "Частушки Бабок – Ежик").

    Не обійшлося на концерті, на жаль, і без невдалих виступів. Наприклад, виступ гурту "No commets" (пісня "Мы к вам приехали на час"). На цю пісню можна було зробити феєричне шоу, однак виконавці обмежилися незначною констатацією тексту. Дещо краще виглядали "Все по фен-шую" (комічна пісня "Я хочу руху"). Хотілося б бачити кращим виступ гурту "Трікс" (пісня "Крылатые качели"), в якому не вистачило динаміки, і хоч білі голуби стали знахідкою команди, але ситуації не поліпшили…

   Таким чином головним недоліком більшості виступів стала відсутність структурованого сюжету, який складається, як відомо, із зав'язки, розвитку теми, кульмінації та фіналу. Однак, нічого такого не було помічено ні в кого з учасників, окрім гурту "Крила ангела" з будівельного факультету. У пісні "Оставайся, мальчик, с нами" показано все: і тонкий гумор, і професійно структуровану історію, і сильний вокал та яскраву хореографію, а також авторську майстерність та вміння розмовляти з публікою. Номер став окрасою програми і припав до душі не лише відданим уболівальникам будфаку. Це й не дивно, адже основні виконавці (к.т.н., доцент Н.І.Нікогосян, к.е.н., асистент С.В.Владимирова, аспірантка Л.Мельник, студенти: М.А АндрухівД.ГадайчукА.КоржоваД.ОвчаренкоЄ.Селівестров, тощо) мають значний досвід сценічного життя та неабиякий природній талант у сфері художнього мистецтва.

  Хочеться також відзначити і чудове виконання дуетом Д.Гадайчук – А.Коржова пісні "Мой друг" та неперевершену гру на гітарі першокурсника МО М.Портяного у складі збірної групи. На жаль, з якоїсь причини не довелося глядачам почути не менш вишуканий виступ "будфаківської Лари Фа-біан" (Анна Насонова з МО11).

  Якщо підвести загальні підсумки, то концерт можна вважати таким, що відбувся. У черговий раз доводиться констатувати вичерпну роль в цьому будівельників і подякувати нашому режисеру Марічці Андрухів (МО-53), хореографу Снєжані В'ячеславівні Владимировій (кафедра економіки будівництва), звукорежисерам Стасу Гринкевичу (ПЦБ-23) та Денису Овчаренко (ПЦБ-32) та всім, хто долучився до цієї справи.

    Так тримати, будівельний! 

P.S.:  На мою думку, виступи були: у кого більш вдалі, в кого менш… Загалом – чогось кардинального більшість команд показати не зуміли.

https://www.youtube.com/watch?v=1b31kSYws6M&list=PLqlOYGuieO9UUvpBPjYvEo1ipXVqdq9xx&index=28&t=137s

9 авг. 2017 г.

Дар'я Багнєва, голова ради студентського самоврядування будівельного факультету

Ольга Спусканюк, студентка МО-41 

   Часто у вузах існує думка, що між викладачем і студентом повинна бути межа, дистанція ... Її тримають перш за все самі викладачі, не допускаючи студентів на свою "особисту територію". Однією з причин цього є, що старші люди думають: якщо вони почнуть ставитися до студентів, як до рівних, то авторитет викладача впаде і в очах молодих викладач втратить свій статус. Але якщо студенти діляться з викладачами своїми проблемами, обговорюють сміливі нові теорії, то такі відносини не тільки розкріпачують студентів, а й дають їм потужний поштовх до творчих пошуків. Ні про яке панібратство мови не йде: студенти сприймають викладачів як старших колег, а до формальних відносин додаються чисто людські, створюється сприятлива для студента атмосфера, в якій він відчуває себе більш впевнено.

     Сьогодні газета "А+Б" пропонує читачам познайомитися з думкою студентів саме про такого наставника, заступника декана будівельного факультету з виховної роботи, співзасновника шоу-театру "Крила Ангела", доцента кафедри організації та управління будівництвом, кандидата технічніх наук Нонну Іванівну Нікогосян.

     "У нашому університеті є люди, які, безперечно, знаходяться на своєму місці й виконують величезну роботу, що робить їх незамінними працівниками.

   Нонна Іванівна надзвичайно цікава особистість, відкрита, життєрадісна, здатна щиро переживати й радіти за своїх студентів і співробітників, в усьому допомагати їм, йти назустріч.

   У чому її особливий підхід до студентів? – запитаєте ви. Завжди в гарному настрої, зі щирою посмішкою на обличчі вона наповнює навчальний процес своєю невичерпною енергією. Саме ця риса виділяє її з поміж інших викладачів. Нонна Іванівна бере активну участь у житті будівельного факультету, співпрацює з радою студентського самоврядування, завжди бажана особа на зібраннях, є учасником серії концертів університету "Прокинься і співай".

  Заступник декана часто спілкується із студентами, говорячи з ними на різноманітні теми. Таким чином вона вирішує відразу кілька завдань – ближче пізнає студентів і знайомиться з їх проблемами, зацікавлює в подальшому навчанні і просто по-людськи розташовує до себе. Їй не байдуже, що про неї думають студенти, педагог прагне привернути їхню увагу до занять, творчості. І дружні відносини з молоддю цьому не перешкода. Одним словом, головне, не ставити себе на недосяжну висоту і завжди бути відкритим для дружнього спілкування з студентами, аспірантами, співробітниками. І в цьому Нонна Іванівна Нікогосян – взірець для багатьох. Для неї ми не просто мінливий потік студентів, а дещо більше… Так думаємо не лише ми, а всі, хто допомагав в підготовці матеріалу для "А+Б".

    1 квітня 2011 року виповнився рік як Нонна Іванівна стала заступником декана з виховної роботи факультету. Деканат і рада студентського самоврядування вдячна наставнику за співпрацю та щиро бажає їй міцного здоров'я, невичерпного джерела енергії, творчих успіхів і нових звершень". 

9 авг. 2017 г.

І.Геращенкова, головний редактор газети "А+Б"

     Зустріч підійшла до кінця... Найголовніше, що нам удалося... Правда? Це зв'язок поколінь... Об'єднала нас поезія, музика, пісня. І ніякі катаклізми, політика і все інше ніколи не зруйнують зв'язку з культурною спадщиною. Такими словами закінчила вечір презентацію,   що   відбувся   в   читальному   залі   архітектурного корпусу директор бібліотеки університету Наталія Іванівна Хiлобоченко.

     Мова йде про творчу зустріч, знайомство з цікавими людьми нашого університету, студентами й викладачами, поезію, прозу та бардівські пісні у виконанні авторів – членів клубу "СТИХиЯ", що існує в нашому закладі вже близько 25 років. За цей час гостями його були відомі поети, письменники, актори. Серед них Леонід Вишеславський, Віталій Іващенко, Анатолій Шерепицький, Віктор Шлапак, Зоя Кучерява, Марія П'яних, Микола Олялін та ін.

    Приводом для зустрічі стала презентація збірки поезій поетів університету "Обрії натхнення", яка була підготовлена до 80-річчя КНУБА і є підсумковим виданням творчості відомих поетів.

   Двадцять два доценти та професори нашого університету будівництва і архітектури розповіли в збірці про свої сокровенні почуття, думки, настрої, емоції. Учасники ж презентації могли своїми очима побачити й почути вірші та пісні на вічні теми кохання, життя, досягнення.

           Першою    представила      свої      вірші президент    клубу    "СТИХиЯ" Т.О. Дембіцька. Хочеться особливо відзначити, що саме завдяки її старанню, організаторським здібностям й існує клуб – рідний дім кнубівських творчих людей, вшанованих поетів.

      За нею слово взяв професор кафедри міського будівництва, заслужений майстер спорту з шахової композиції,     міжнародний     арбітр,    гросмейстер Є.О. Рейцен. Окрім поезій, автор познайомив присутніх з власними музичними творами. "Гімн Києву" на слова професора пролунав у запису, виконаному артисткою Київського оперного театру Галиною Семененко, на музику випускниці КНУБА Лариси Фаташник.

    Член клубу "СТИХиЯ" професор кафедри архітектурних конструкцій О.Л.Підгорний свої поезії часто присвячує дитинству, рідному селу, землі, українській мові… "Моя весна – це вісім вже десятків літ…безштаньком ріс…по травах бігав… Велику Перемогу зустрічав… кохав, писав вірші... в науці пропадав для справи й для душі…". Художник-педагог В.А.Малиновський видав самостійно три збірки поезій, які присвятив любій Рівненщині, її людям, землі. Почуття, кохання – завжди в душі та серці поета. В'ячеслав Андрійович є також автором оригінальних рисованих портретів членів клубу поезії, які зобра$ жують їх в друкованих збірках.

    Коли знайомив зі своєю творчістю професор С.М.Ковальов, завідувач кафедри нарисної геометрії, у молоді заблищали очі. Адже як може бути інакше, коли "С любви начинается жизнь, se la vie, Все лучшее создано силой любви, Любовь побуждает отдать, а не взять, Всегда помогает творить и дерзать… Чтоб хрупкое счастье свое не разбить, Любимой быть надо и надо любить на сто девяносто процентов из ста. Без этого в нищей душе – пустота".

     В.Є.Богуславський, окрім проникливих віршів  на вічну    тему     кохання – "Без любви так зябко на земле, без любви ночами плохо спится…" є майстром гумористичних поезій: "Ах, как не везет мне, хоть плач, хоть рыдай, Всегда из под носа уходит трамвай, А тот, что за ним, черт возьми его мать, Не менее часа приходится ждать…". До речі, дуже приємно було отримати від автора, під час заходу його збірку мініатюр "Шутить не вредно" з думками, які приходили до голови автора під час засідань, нарад, семінарів, були недбало написані на клаптиках паперу і полях робочих зошитів: Самокрутка – одинокая безработная; Снежинка – девушка из Нежина; В ней все прекрасно – фауна и флора; Не радостный, не пакостный, а просто никакой.

    І ось, нарешті, ми бачимо виступ студентів-учасників шоу-театру "Крила Ангела".  До речі, запросив молодь на презентацію їх продюсер доцент кафедри організації і економіки будівництва, куратор ПЦБ, член клубу Ю.Е.Тимофєєв. Представила студентів голова культмасового сектора будівельного факультету, художній керівник театру Марічка Андрухів. Першим зі своєю творчістю познайомив студент Ігор Кучер.

    Вразили присутніх душевні, відверті пісні "Маме, милой" та "Поверь в чудо" у виконанні Анни Коржової та Данила Гадайчука на слова доцента архітектурного факультету, члена клуба С.В.Сьомки. Остання пісня присвячена голубам, мирним, добрим птахам, які "Как ангелы к вам в окна стучатся…" "Узнав воркованье четы голубей, Откройте им окна и двери скорей, И счастье придет непременно в ваш дом, А может надолго останется в нем… Не пожалейте хлеба вы черствого горсть, Когда прилетит к вам сей ангел как гость, Быть может, то души ушедших друзей, Как весточку шлют вам простых сизарей…"

     Марічка Андрухів, яка часто виступає на концертах в університеті, заспівала проникливу пісню "Помолимся за родителей" на слова К.Губіна та музику відомого співака Сосо Павліашвілі"Как хочу к тебе прижаться, мама, И папе тайну рассказать… Помолимся за родителей, Ангелам нашим хранителям, Помолимся, и когда-нибудь Помолятся дети за нас…"

     Величезна кількість оплесків дісталася члену клуба "СТИХиЯ" поету, композитору, аранжувальнику, виконавцю пісень у стилі шансон (з франц. – пісня) Олександру Бернацькому (сценічне ім'я Саша Нескучный). Його пісні недостатньо просто слухати, їх треба зрозуміти, це пісні про життя, відображення реальності сьогоднішнього дня. У виконанні Сашка пролунали пісні "Мужики" та "Чернобыль…боль моя". До речі, хто має бажання почути пісні у виконанні Олександра Бернацького, побачити його відео, може зайти на персональний сайт: http: //neskuchnyj.narod.ru

     На закінчення зустрічі виступили ті, хто не зміг утримати власних почуттів від творчого вечора, студентський лідер Дар'я Багнєва (МО) та заступник директора бібліотеки Університету податкової службиІ П.Щира.

     Отже, так тримати!